«Зручна мішень». Як у Росії судять дітей за диверсії, теракти та держзраду

Проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии»

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

«Зручна мішень». Як у Росії судять дітей за диверсії, теракти та держзраду

Від початку російсько-української війни в Росії дедалі більше дітей судять за тяжкими статтями: диверсія, теракт, державна зрада, виправдання тероризму. Лише за перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та у диверсії, підрахували журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии» .

Судити дитину в Росії можна з 16 років і за будь-якою статтею Кримінального кодексу. Але якщо вона скоїла злочин середньої тяжкості або тяжкий, то кримінальна відповідальність настає раніше – з 14 років. Перелік таких злочинів великий – 32 статті, від крадіжки та викрадення автомобіля до теракту та державної зради.

За даними статистики Верховного суду, підліткова злочинність у Росії щороку зменшується – за останні п’ять років кількість вироків дітям знизилася з майже 15 тисяч до 12 тисяч на рік.

Але є статті, за якими кількість засуджених дітей лише зростає, і всі вони пов’язані з репресіями в країні, що зростають. Це – державна зрада, шпигунство, диверсія, виправдання тероризму, теракт та ще чотири статті за так званими «терористичними злочинами».

Журналісти проєкту «Север.Реалии» проаналізували статистику у політичних справах щодо дітей і дійшли кількох висновків.

Диверсія

Одна з найбільш широко застосовуваних статей – це «диверсія».

До війни вироків за цією статтею підліткам не виносили, у 2022 році засуджених за нею теж ще не було, у 2023 році у справі про диверсію був засуджений один підліток (хто саме – невідомо, дані суду не деталізовані), а у 2024 році – вже 13 дітей. Судячи зі статистики Верховного суду, з 2022 року кожен четвертий засуджений за диверсію в Росії – це підліток 16–17 років (за цією статтею притягують лише з 16 років).

Більшість вироків підліткам виносять за диверсії на залізниці. Типовий сюжет кримінальної справи виглядає так: із підлітком у месенджері зв’язується невідома особа та пропонує виконати завдання за винагороду, наприклад, підпалити якийсь об’єкт інфраструктури. Дитина, виконуючи інструкції, купує легкозаймисту рідину, підпалює обладнання, її затримують. Часто неповнолітній не встигає виконати завдання, але все одно стає фігурантом кримінальної справи – про замах на диверсію.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна пояснює зростання кількості вироків підліткам за диверсію кількома причинами. Після початку російсько-української війни російська влада розширила трактування самого поняття «диверсія». Ним вважають не лише серйозні підривні дії, а й підпали релейних шаф, веж та інших об’єктів інфраструктури.

Друга причина – те, що до участі в «рейковій війні» залучають саме підлітків, причому з різною мотивацією: частина з них діяла через переконання, частина – за вказівками з телеграм-каналів.

Валерія Вєтошкіна зазначає, що зростання кількості вироків підліткам за диверсію – це показова тактика влади та політизація правосуддя.

«Влада використовує такі кримінальні справи як засіб залякування, щоб придушити протест і продемонструвати боротьбу з «диверсіями». Навіть у справах без тяжких наслідків суди сприймають підлітків як «загрозу безпеці» та карають максимально суворо», – підкреслює адвокатеса.

Правозахисники вважають, що частина кримінальних справ про диверсії проти підлітків – це провокації спецслужб. Точних даних про масштаби таких випадків немає, адже ні слідство, ні суд не враховують провокацію як підставу для закриття справи.

«Більшість справ про диверсії розглядають у закритому режимі, без доступу до матеріалів і без громадського контролю. Тому оцінити, яку частку у статистиці становлять спровоковані злочини, неможливо. Втім, ознаки штучного втягнення в такі справи трапляються дедалі частіше, особливо у випадках, коли в підлітків не було чіткої мотивації, самостійного плану чи реальної шкоди», – пояснює Валерія Вєтошкіна.

Пропагандистські ЗМІ, розповідаючи про «підліткові» диверсії, майже завжди згадують про «український слід» і стверджують, що з дітьми зв’язувалися або українські спецслужби, або анонімні куратори, які діяли від їхнього імені.

За словами адвокатеси Валерії Вєтошкіної, незалежні правозахисні організації та ЗМІ не виключають, що в окремих випадках підлітки справді могли вступати в контакт із проукраїнськими активістами. Водночас, підкреслюють вони, такі випадки поодинокі та не підтверджують існування системної кампанії вербування неповнолітніх з боку України.

«Також існує версія, що підлітки стають жертвами звичайних шахраїв, які використовують ідеологічну риторику або обіцянку винагороди, щоб втягнути неповнолітніх у дії, що кваліфікуються як диверсія. Але, якщо чесно, мені важко відповісти на це запитання, адже я до кінця не розумію, у чому в таких випадках полягає заробіток шахраїв», – каже адвокатеса.

Державна зрада

2023 рік став першим роком в історії Росії, коли за державну зраду засудили людину, яка не досягла повноліття. Вирок Кевіну Ліку винесли 30 грудня 2023 року, він набув чинності пізніше, тож потрапив до статистики Верховного суду за 2024 рік.

Кевін Лік – громадянин Росії та Німеччини. У 2017 році він переїхав із мамою з Німеччини до Майкопа. Перемагав в олімпіадах з німецької мови та в «Євразійській лінгвістичній олімпіаді», а також здобував призові місця в олімпіадах з історії. У 2019 році в нього стався конфлікт із керівництвом школи: Кевін повісив портрет політика Олексія Навального замість портрета Володимира Путіна. «Одна вчителька сказала: у сталінські часи тебе б розстріляли», – цитував Лік.

Кевін Лік після звільнення

У вересні 2022 року 17-річний Кевін разом із матір’ю вирішили повернутися з Росії до Німеччини. Мати пішла до військкомату знімати сина з обліку, і її заарештували на 10 діб – нібито за нецензурну лайку. Десятикласник залишився сам. Згодом маму відпустили, і родина вирішила, що неприємності позаду та можна їхати до Німеччини. У лютому 2023 року вони їхали до Адлера, щоб звідти вилетіти за кордон, але Кевіна затримали й відвезли назад до Майкопа. Його звинуватили в державній зраді.

За версією слідства, він фотографував зі свого вікна військову частину, щоб потім передати знімки українській стороні. У грудні 2023 року Ліка засудили до 4 років колонії. У серпні 2024 року Кевін Лік став одним із 16 іноземних громадян та політичних в’язнів, яких Росія видала в обмін на засуджених за кордоном шпигунів і агентів.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що логіка слідства у справі Кевіна Ліка виглядає вкрай сумнівною та політично вмотивованою.

«По-перше, зйомка військової техніки чи інфраструктури з відкритого джерела (що є ключовим), тим більше з власного житла, сама по собі не є злочином, якщо відсутня доведена мета завдання шкоди безпеці Росії. По-друге, справа Кевіна Ліка вписується в тенденцію розширеного тлумачення поняття «державна зрада», – каже вона.

Порушити кримінальну справу проти громадянина Німеччини російська влада могла з кількох причин, зазначає адвокатеса: «заради статистики» та «для обміну».

«Версія про справу «заради статистики» добре вписується в логіку останніх років, коли ФСБ і Слідчий комітет демонструють різке зростання кількості справ про держзраду та шпигунство. Після початку війни проти України ці статті почали застосовувати значно ширше. Підліток, який фотографує з вікна військову техніку, – це зручна мішень. Визнання провини, швидкий закритий розгляд, реальний, але пом’якшений строк – усе це може дати органам ще одну «успішно розкриту справу» в статистику ФСБ, яка демонструє боротьбу зі «шпигунською активністю», – каже Валерія Вєтошкіна.

Водночас Росія регулярно використовує справи про «іноземних шпигунів», щоб обмінювати їх на своїх агентів.

«Німеччина – важливий для Москви партнер у питаннях обміну: у 2022–2023 роках уже обговорювалися обміни громадян, і в Німеччині дійсно були затримані росіяни, обвинувачені у шпигунстві (зокрема на користь ФСБ чи ГРУ). Підлітковий вік Ліка може зменшувати його цінність як обмінної фігури, але факт іноземного громадянства робить його потенційним об’єктом переговорів, особливо якщо в майбутньому знадобиться «симетрична відповідь», – каже адвокатеса.

Справа Ліка – не остання в Росії, де підлітка засудили до реального терміну за державну зраду. У 2024 році були винесені три вироки, а станом на червень 2025 року, за підрахунками «Север.Реалии», за цією статтею засудили щонайменше ще двох неповнолітніх. Про справу одного з них нічого не відомо – ані імені, ані суті обвинувачень, ані вироку. Другу справу розглянув в окупованому Донецьку створений Росією суд. За версією слідства, підліток зі свого мобільного телефону передавав СБУ відомості про дислокацію російських військових. Він отримав 6,5 років колонії.

Валерія Вєтошкіна вважає, що наразі очікувати різкого зростання кількості справ про держзраду проти підлітків не варто, але їхнє збільшення цілком можливе. Кількість справ про держзраду щодо людей усіх вікових груп у Росії значно зросла за роки війни. І якщо раніше цю статтю частіше інкримінували військовим та тим, хто має доступ до держтаємниці, то тепер її застосовують і до звичайних людей.

«Це створює ризик, що в умовах подальшої мілітаризації та пошуку внутрішніх ворогів підлітки також почнуть частіше потрапляти під цю статтю, особливо якщо вони мають іноземне громадянство, як у випадку з Ліком, або якщо вони вступають у контакт із представниками інших країн, навіть без ворожого умислу», – каже адвокатеса.

Журналісти проєкту «Север.Реалии» не знайшли жодного вироку за статтями про шпигунство та конфіденційне співробітництво щодо підлітків.

Теракти

Ще у 2021 році в статистиці Верховного суду не було жодного підлітка, засудженого за теракт. У 2022 році вироки отримали вже шестеро осіб. За рік на лаві підсудних був один, а у 2024-му – вісім.

Одну з найвідоміших справ про підготовку теракту порушили проти петербурзького школяра Єгора Балазейкіна. 16-річному підлітку інкримінували замах на підпал двох військкоматів. За версією слідства, 12 лютого 2023 року він намагався кинути пляшки із запальною сумішшю в будівлю військкомату біля станції метро «Новочеркаська» в Санкт-Петербурзі, а 28 лютого Балазейкін приїхав до Кіровська і був затриманий після того, як кинув «коктейль Молотова» в будівлю місцевого військкомату. Будівля при цьому не загорілася, ніхто не постраждав.

Балазейкін на першому ж допиті визнав свою провину – пляшки у будівлі кидав, але вбивати нікого не хотів. Його заарештували. Спочатку дії Єгора Балазейкіна розглядали як спроби пошкодження чи знищення майна або хуліганство, але згодом справу перекваліфікували на «тероризм». Балазейкін повідомляв, що співробітники ФСБ, які приходили до нього в СІЗО, погрожували побити його, зґвалтувати або відправити до психіатричної лікарні. В ув’язненні у школяра розвинувся фіброз печінки на тлі аутоімунного гепатиту. У листопаді 2023 року 16-річного школяра Єгора Балазейкіна засудили до шести років виховної колонії. Його батьки неодноразово заявляли, що Балазейкіну не надають медичну допомогу в колонії. Лише до грудня 2024 року їм вдалося домогтися встановлення інвалідності для сина.

Вже з 2022 року справи про підпали військкоматів і адміністративних будівель російські силовики кваліфікують як теракт, а не як пошкодження чужого майна. Це зручний інструмент залякування, особливо в молодіжному середовищі, каже адвокатеса Валерія Вєтошкіна. Ця стаття передбачає тривалі терміни ув’язнення, часто від 10 років і більше, і дозволяє надовго поміщати обвинувачених до СІЗО, обмежувати контакти із зовнішнім світом і тримати справу в закритому режимі.

«Підпал військкоматів став у публічній риториці символом антивоєнного протесту, і держава прагне жорстко припиняти будь-які подібні дії, щоб придушити поширення цієї форми спротиву. Саме тому, незважаючи на відсутність потерпілих і часто незначну шкоду майну, такі справи розглядаються як загроза національній безпеці, а не як звичайні кримінальні правопорушення», – каже адвокатеса.

У справах про підпали політичний підтекст зустрічається значно частіше, ніж у справах про диверсії. Підлітки частіше діють з ідеологічних та антивоєнних мотивів – із почуття протесту або солідарності з тими, хто постраждав від мобілізації. Такі дії мають символічний характер: військкомат сприймається як відправна точка участі у війні, тому напад на нього – це свідомий жест спротиву.

За іншими терористичними статтями статистика теж лише зростала – найбільше за статтею про виправдання тероризму. У 2021 році за нею засудили дев’ять підлітків, у перший рік війни – 12, у 2023 році – 14 підлітків, а у 2024 році кількість засуджених неповнолітніх зросла в півтора раза – до 23 осіб. Переважна більшість цих «злочинів» здійснювалася в інтернеті, тобто діти отримали судимість за слова.

У Кримінальному кодексі є ще чотири статті, за якими карають за сприяння тероризму: це проходження навчання, створення терористичної організації, організація діяльності терористичної організації та сприяння терористичній діяльності.

Пік кількості вироків, винесених підліткам за цими статтями, був у 2023 році – тоді засудили 20 неповнолітніх. У 2024 році кількість вироків скоротилася удвічі – до 10 за рік, але ця цифра все одно була вищою, ніж у довоєнному 2021 році (4 особи) та воєнному 2022-му (8 осіб).

«Це результат агресивної каральної політики, спрямованої на профілактику і придушення навіть потенційної загрози з боку молоді, часто на основі слабких або спірних доказів. Зниження кількості вироків у 2024 році можна пояснити як частковим насиченням цієї хвилі, так і тим, що підлітки стали обережнішими, а репресії переключилися на інші категорії. Тим не менш, навіть 10 вироків на рік – це значно більше за довоєнний рівень, що свідчить про продовження сприйняття підлітків як можливої загрози в політичній логіці російської держави», – пояснила Валерія Вєтошкіна.

«Фейки» та «дискредитація»

Статистика показує, що не всі політично мотивовані зараз статті Кримінального кодексу застосовують до підлітків. За даними Верховного суду, у Росії жодного разу не судили дітей за статтями про «фейки» та «дискредитацію» армії.

Це пояснюється тим, що статті про «фейки» і «дискредитацію» – це цензура для дорослих, зазначає адвокатеса Вєтошкіна. Вони були запроваджені, щоб не могли висловлюватися люди, у яких є аудиторія: журналісти, активісти, опозиціонери, педагоги, священники.

Дітей російська держава сприймає як менш небезпечних – у них немає авторитету і платформи, яка могла б «дестабілізувати ситуацію».

Читайте також: Історії дітей, яких убила Росія

«Переслідування підлітка за пост чи сторіз виглядало б дріб’язковим, абсурдним і слабким – і швидше викликало б співчуття, аніж страх. Натомість у справах про диверсії, тероризм і державну зраду підлітків розглядають як небезпечних фізичних виконавців: тих, хто може щось підпалити, передати, зіпсувати, вступити в контакт із «ворогом» і діяти не словами, а руками. Це вже не боротьба з інакомисленням, а нібито боротьба із загрозою безпеці – і в цій логіці неповнолітній цілком може бути «ворогом», особливо якщо діє самотужки, за наводкою чи в анонімних мережах», – каже вона.

Система «профілактики»

За перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та диверсії, підрахували «Север.Реалии». Це число може бути більшим, оскільки в деяких публікаціях ЗМІ та силовиків повідомлялося про затримання «групи підлітків» без уточнення конкретної цифри. 31 неповнолітнього відправили до СІЗО, щодо інших міра запобіжного заходу або невідома, або повідомлялося лише про затримання.

Найпоширеніші статті, за якими звинувачували підлітків у 2025 році, – це теракт і замах на нього або диверсія на залізниці. Обвинуваченим – від 13 до 17 років. Часто вони ставали жертвами шахраїв, які зв’язувалися з ними в месенджерах і, погрожуючи ФСБ або обіцяючи гроші, змушували виконувати вказівки.

У 2025 році вироки винесли щонайменше 15 підліткам, їхні справи були порушені та розслідувалися ще у 2023–2024 роках. Серед вироків – два за держзраду, решта – за статтями про теракт, диверсії, сприяння терористичній діяльності та проходження навчання тероризму.

У середньому підліткам призначали терміни у 6–6,5 років позбавлення волі. Найменший термін отримав 17-річний житель Красноярського краю, якого засудили до 4 років за статтею про замах на диверсію. За версією слідства, у березні 2024 року юнак разом із другом, який не досяг віку кримінальної відповідальності, безуспішно намагалися зламати релейну та акумуляторну шафи. Підпалити конструкції їм не вдалося.

Найсуворіший вирок отримав 16-річний Павло Хазов, якого засудили до 9 років ув’язнення у справі про підпал електровоза та стільникової вежі у Вологодській області. 17-річного Космоса Неволайнена, якого звинувачували лише у справі про підпал електропоїзда, засудили до 6 років.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що кількість кримінальних справ проти підлітків за статтями, пов’язаними з війною проти України – насамперед про диверсії, тероризм і сприяння терористичній діяльності – поступово зростатиме. І пов’язано це не з масовою кампанією саме проти підлітків, а з системною та цілеспрямованою репресивною політикою, у якій неповнолітні стають особливо зручною мішенню.

«Причина цього не лише в реальних діях підлітків, а й у тому, як держава вибудовує систему «профілактики» та контролю. Підлітки стали вразливою категорією: їх легше залучити, легше залякати й легше показати як загрозу. На цьому тлі вони дедалі частіше стають фігурантами справ, особливо коли йдеться не про політичні погляди, а про дії – наприклад, підпали, підписки на телеграм-канали. У багатьох випадках ці дії вчиняються не з ідеологічних мотивів, а під впливом шахраїв або провокаторів, що, втім, не заважає слідству висувати тяжкі обвинувачення», – каже адвокатеса.

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

«Зручна мішень». Як у Росії судять дітей за диверсії, теракти та держзраду

Від початку російсько-української війни в Росії дедалі більше дітей судять за тяжкими статтями: диверсія, теракт, державна зрада, виправдання тероризму. Лише за перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та у диверсії, підрахували журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии» .

Судити дитину в Росії можна з 16 років і за будь-якою статтею Кримінального кодексу. Але якщо вона скоїла злочин середньої тяжкості або тяжкий, то кримінальна відповідальність настає раніше – з 14 років. Перелік таких злочинів великий – 32 статті, від крадіжки та викрадення автомобіля до теракту та державної зради.

За даними статистики Верховного суду, підліткова злочинність у Росії щороку зменшується – за останні п’ять років кількість вироків дітям знизилася з майже 15 тисяч до 12 тисяч на рік.

Але є статті, за якими кількість засуджених дітей лише зростає, і всі вони пов’язані з репресіями в країні, що зростають. Це – державна зрада, шпигунство, диверсія, виправдання тероризму, теракт та ще чотири статті за так званими «терористичними злочинами».

Журналісти проєкту «Север.Реалии» проаналізували статистику у політичних справах щодо дітей і дійшли кількох висновків.

Диверсія

Одна з найбільш широко застосовуваних статей – це «диверсія».

До війни вироків за цією статтею підліткам не виносили, у 2022 році засуджених за нею теж ще не було, у 2023 році у справі про диверсію був засуджений один підліток (хто саме – невідомо, дані суду не деталізовані), а у 2024 році – вже 13 дітей. Судячи зі статистики Верховного суду, з 2022 року кожен четвертий засуджений за диверсію в Росії – це підліток 16–17 років (за цією статтею притягують лише з 16 років).

Більшість вироків підліткам виносять за диверсії на залізниці. Типовий сюжет кримінальної справи виглядає так: із підлітком у месенджері зв’язується невідома особа та пропонує виконати завдання за винагороду, наприклад, підпалити якийсь об’єкт інфраструктури. Дитина, виконуючи інструкції, купує легкозаймисту рідину, підпалює обладнання, її затримують. Часто неповнолітній не встигає виконати завдання, але все одно стає фігурантом кримінальної справи – про замах на диверсію.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна пояснює зростання кількості вироків підліткам за диверсію кількома причинами. Після початку російсько-української війни російська влада розширила трактування самого поняття «диверсія». Ним вважають не лише серйозні підривні дії, а й підпали релейних шаф, веж та інших об’єктів інфраструктури.

Друга причина – те, що до участі в «рейковій війні» залучають саме підлітків, причому з різною мотивацією: частина з них діяла через переконання, частина – за вказівками з телеграм-каналів.

Валерія Вєтошкіна зазначає, що зростання кількості вироків підліткам за диверсію – це показова тактика влади та політизація правосуддя.

«Влада використовує такі кримінальні справи як засіб залякування, щоб придушити протест і продемонструвати боротьбу з «диверсіями». Навіть у справах без тяжких наслідків суди сприймають підлітків як «загрозу безпеці» та карають максимально суворо», – підкреслює адвокатеса.

Правозахисники вважають, що частина кримінальних справ про диверсії проти підлітків – це провокації спецслужб. Точних даних про масштаби таких випадків немає, адже ні слідство, ні суд не враховують провокацію як підставу для закриття справи.

«Більшість справ про диверсії розглядають у закритому режимі, без доступу до матеріалів і без громадського контролю. Тому оцінити, яку частку у статистиці становлять спровоковані злочини, неможливо. Втім, ознаки штучного втягнення в такі справи трапляються дедалі частіше, особливо у випадках, коли в підлітків не було чіткої мотивації, самостійного плану чи реальної шкоди», – пояснює Валерія Вєтошкіна.

Пропагандистські ЗМІ, розповідаючи про «підліткові» диверсії, майже завжди згадують про «український слід» і стверджують, що з дітьми зв’язувалися або українські спецслужби, або анонімні куратори, які діяли від їхнього імені.

За словами адвокатеси Валерії Вєтошкіної, незалежні правозахисні організації та ЗМІ не виключають, що в окремих випадках підлітки справді могли вступати в контакт із проукраїнськими активістами. Водночас, підкреслюють вони, такі випадки поодинокі та не підтверджують існування системної кампанії вербування неповнолітніх з боку України.

«Також існує версія, що підлітки стають жертвами звичайних шахраїв, які використовують ідеологічну риторику або обіцянку винагороди, щоб втягнути неповнолітніх у дії, що кваліфікуються як диверсія. Але, якщо чесно, мені важко відповісти на це запитання, адже я до кінця не розумію, у чому в таких випадках полягає заробіток шахраїв», – каже адвокатеса.

Державна зрада

2023 рік став першим роком в історії Росії, коли за державну зраду засудили людину, яка не досягла повноліття. Вирок Кевіну Ліку винесли 30 грудня 2023 року, він набув чинності пізніше, тож потрапив до статистики Верховного суду за 2024 рік.

Кевін Лік – громадянин Росії та Німеччини. У 2017 році він переїхав із мамою з Німеччини до Майкопа. Перемагав в олімпіадах з німецької мови та в «Євразійській лінгвістичній олімпіаді», а також здобував призові місця в олімпіадах з історії. У 2019 році в нього стався конфлікт із керівництвом школи: Кевін повісив портрет політика Олексія Навального замість портрета Володимира Путіна. «Одна вчителька сказала: у сталінські часи тебе б розстріляли», – цитував Лік.

Кевін Лік після звільнення

У вересні 2022 року 17-річний Кевін разом із матір’ю вирішили повернутися з Росії до Німеччини. Мати пішла до військкомату знімати сина з обліку, і її заарештували на 10 діб – нібито за нецензурну лайку. Десятикласник залишився сам. Згодом маму відпустили, і родина вирішила, що неприємності позаду та можна їхати до Німеччини. У лютому 2023 року вони їхали до Адлера, щоб звідти вилетіти за кордон, але Кевіна затримали й відвезли назад до Майкопа. Його звинуватили в державній зраді.

За версією слідства, він фотографував зі свого вікна військову частину, щоб потім передати знімки українській стороні. У грудні 2023 року Ліка засудили до 4 років колонії. У серпні 2024 року Кевін Лік став одним із 16 іноземних громадян та політичних в’язнів, яких Росія видала в обмін на засуджених за кордоном шпигунів і агентів.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що логіка слідства у справі Кевіна Ліка виглядає вкрай сумнівною та політично вмотивованою.

«По-перше, зйомка військової техніки чи інфраструктури з відкритого джерела (що є ключовим), тим більше з власного житла, сама по собі не є злочином, якщо відсутня доведена мета завдання шкоди безпеці Росії. По-друге, справа Кевіна Ліка вписується в тенденцію розширеного тлумачення поняття «державна зрада», – каже вона.

Порушити кримінальну справу проти громадянина Німеччини російська влада могла з кількох причин, зазначає адвокатеса: «заради статистики» та «для обміну».

«Версія про справу «заради статистики» добре вписується в логіку останніх років, коли ФСБ і Слідчий комітет демонструють різке зростання кількості справ про держзраду та шпигунство. Після початку війни проти України ці статті почали застосовувати значно ширше. Підліток, який фотографує з вікна військову техніку, – це зручна мішень. Визнання провини, швидкий закритий розгляд, реальний, але пом’якшений строк – усе це може дати органам ще одну «успішно розкриту справу» в статистику ФСБ, яка демонструє боротьбу зі «шпигунською активністю», – каже Валерія Вєтошкіна.

Водночас Росія регулярно використовує справи про «іноземних шпигунів», щоб обмінювати їх на своїх агентів.

«Німеччина – важливий для Москви партнер у питаннях обміну: у 2022–2023 роках уже обговорювалися обміни громадян, і в Німеччині дійсно були затримані росіяни, обвинувачені у шпигунстві (зокрема на користь ФСБ чи ГРУ). Підлітковий вік Ліка може зменшувати його цінність як обмінної фігури, але факт іноземного громадянства робить його потенційним об’єктом переговорів, особливо якщо в майбутньому знадобиться «симетрична відповідь», – каже адвокатеса.

Справа Ліка – не остання в Росії, де підлітка засудили до реального терміну за державну зраду. У 2024 році були винесені три вироки, а станом на червень 2025 року, за підрахунками «Север.Реалии», за цією статтею засудили щонайменше ще двох неповнолітніх. Про справу одного з них нічого не відомо – ані імені, ані суті обвинувачень, ані вироку. Другу справу розглянув в окупованому Донецьку створений Росією суд. За версією слідства, підліток зі свого мобільного телефону передавав СБУ відомості про дислокацію російських військових. Він отримав 6,5 років колонії.

Валерія Вєтошкіна вважає, що наразі очікувати різкого зростання кількості справ про держзраду проти підлітків не варто, але їхнє збільшення цілком можливе. Кількість справ про держзраду щодо людей усіх вікових груп у Росії значно зросла за роки війни. І якщо раніше цю статтю частіше інкримінували військовим та тим, хто має доступ до держтаємниці, то тепер її застосовують і до звичайних людей.

«Це створює ризик, що в умовах подальшої мілітаризації та пошуку внутрішніх ворогів підлітки також почнуть частіше потрапляти під цю статтю, особливо якщо вони мають іноземне громадянство, як у випадку з Ліком, або якщо вони вступають у контакт із представниками інших країн, навіть без ворожого умислу», – каже адвокатеса.

Журналісти проєкту «Север.Реалии» не знайшли жодного вироку за статтями про шпигунство та конфіденційне співробітництво щодо підлітків.

Теракти

Ще у 2021 році в статистиці Верховного суду не було жодного підлітка, засудженого за теракт. У 2022 році вироки отримали вже шестеро осіб. За рік на лаві підсудних був один, а у 2024-му – вісім.

Одну з найвідоміших справ про підготовку теракту порушили проти петербурзького школяра Єгора Балазейкіна. 16-річному підлітку інкримінували замах на підпал двох військкоматів. За версією слідства, 12 лютого 2023 року він намагався кинути пляшки із запальною сумішшю в будівлю військкомату біля станції метро «Новочеркаська» в Санкт-Петербурзі, а 28 лютого Балазейкін приїхав до Кіровська і був затриманий після того, як кинув «коктейль Молотова» в будівлю місцевого військкомату. Будівля при цьому не загорілася, ніхто не постраждав.

Балазейкін на першому ж допиті визнав свою провину – пляшки у будівлі кидав, але вбивати нікого не хотів. Його заарештували. Спочатку дії Єгора Балазейкіна розглядали як спроби пошкодження чи знищення майна або хуліганство, але згодом справу перекваліфікували на «тероризм». Балазейкін повідомляв, що співробітники ФСБ, які приходили до нього в СІЗО, погрожували побити його, зґвалтувати або відправити до психіатричної лікарні. В ув’язненні у школяра розвинувся фіброз печінки на тлі аутоімунного гепатиту. У листопаді 2023 року 16-річного школяра Єгора Балазейкіна засудили до шести років виховної колонії. Його батьки неодноразово заявляли, що Балазейкіну не надають медичну допомогу в колонії. Лише до грудня 2024 року їм вдалося домогтися встановлення інвалідності для сина.

Вже з 2022 року справи про підпали військкоматів і адміністративних будівель російські силовики кваліфікують як теракт, а не як пошкодження чужого майна. Це зручний інструмент залякування, особливо в молодіжному середовищі, каже адвокатеса Валерія Вєтошкіна. Ця стаття передбачає тривалі терміни ув’язнення, часто від 10 років і більше, і дозволяє надовго поміщати обвинувачених до СІЗО, обмежувати контакти із зовнішнім світом і тримати справу в закритому режимі.

«Підпал військкоматів став у публічній риториці символом антивоєнного протесту, і держава прагне жорстко припиняти будь-які подібні дії, щоб придушити поширення цієї форми спротиву. Саме тому, незважаючи на відсутність потерпілих і часто незначну шкоду майну, такі справи розглядаються як загроза національній безпеці, а не як звичайні кримінальні правопорушення», – каже адвокатеса.

У справах про підпали політичний підтекст зустрічається значно частіше, ніж у справах про диверсії. Підлітки частіше діють з ідеологічних та антивоєнних мотивів – із почуття протесту або солідарності з тими, хто постраждав від мобілізації. Такі дії мають символічний характер: військкомат сприймається як відправна точка участі у війні, тому напад на нього – це свідомий жест спротиву.

За іншими терористичними статтями статистика теж лише зростала – найбільше за статтею про виправдання тероризму. У 2021 році за нею засудили дев’ять підлітків, у перший рік війни – 12, у 2023 році – 14 підлітків, а у 2024 році кількість засуджених неповнолітніх зросла в півтора раза – до 23 осіб. Переважна більшість цих «злочинів» здійснювалася в інтернеті, тобто діти отримали судимість за слова.

У Кримінальному кодексі є ще чотири статті, за якими карають за сприяння тероризму: це проходження навчання, створення терористичної організації, організація діяльності терористичної організації та сприяння терористичній діяльності.

Пік кількості вироків, винесених підліткам за цими статтями, був у 2023 році – тоді засудили 20 неповнолітніх. У 2024 році кількість вироків скоротилася удвічі – до 10 за рік, але ця цифра все одно була вищою, ніж у довоєнному 2021 році (4 особи) та воєнному 2022-му (8 осіб).

«Це результат агресивної каральної політики, спрямованої на профілактику і придушення навіть потенційної загрози з боку молоді, часто на основі слабких або спірних доказів. Зниження кількості вироків у 2024 році можна пояснити як частковим насиченням цієї хвилі, так і тим, що підлітки стали обережнішими, а репресії переключилися на інші категорії. Тим не менш, навіть 10 вироків на рік – це значно більше за довоєнний рівень, що свідчить про продовження сприйняття підлітків як можливої загрози в політичній логіці російської держави», – пояснила Валерія Вєтошкіна.

«Фейки» та «дискредитація»

Статистика показує, що не всі політично мотивовані зараз статті Кримінального кодексу застосовують до підлітків. За даними Верховного суду, у Росії жодного разу не судили дітей за статтями про «фейки» та «дискредитацію» армії.

Це пояснюється тим, що статті про «фейки» і «дискредитацію» – це цензура для дорослих, зазначає адвокатеса Вєтошкіна. Вони були запроваджені, щоб не могли висловлюватися люди, у яких є аудиторія: журналісти, активісти, опозиціонери, педагоги, священники.

Дітей російська держава сприймає як менш небезпечних – у них немає авторитету і платформи, яка могла б «дестабілізувати ситуацію».

Читайте також: Історії дітей, яких убила Росія

«Переслідування підлітка за пост чи сторіз виглядало б дріб’язковим, абсурдним і слабким – і швидше викликало б співчуття, аніж страх. Натомість у справах про диверсії, тероризм і державну зраду підлітків розглядають як небезпечних фізичних виконавців: тих, хто може щось підпалити, передати, зіпсувати, вступити в контакт із «ворогом» і діяти не словами, а руками. Це вже не боротьба з інакомисленням, а нібито боротьба із загрозою безпеці – і в цій логіці неповнолітній цілком може бути «ворогом», особливо якщо діє самотужки, за наводкою чи в анонімних мережах», – каже вона.

Система «профілактики»

За перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та диверсії, підрахували «Север.Реалии». Це число може бути більшим, оскільки в деяких публікаціях ЗМІ та силовиків повідомлялося про затримання «групи підлітків» без уточнення конкретної цифри. 31 неповнолітнього відправили до СІЗО, щодо інших міра запобіжного заходу або невідома, або повідомлялося лише про затримання.

Найпоширеніші статті, за якими звинувачували підлітків у 2025 році, – це теракт і замах на нього або диверсія на залізниці. Обвинуваченим – від 13 до 17 років. Часто вони ставали жертвами шахраїв, які зв’язувалися з ними в месенджерах і, погрожуючи ФСБ або обіцяючи гроші, змушували виконувати вказівки.

У 2025 році вироки винесли щонайменше 15 підліткам, їхні справи були порушені та розслідувалися ще у 2023–2024 роках. Серед вироків – два за держзраду, решта – за статтями про теракт, диверсії, сприяння терористичній діяльності та проходження навчання тероризму.

У середньому підліткам призначали терміни у 6–6,5 років позбавлення волі. Найменший термін отримав 17-річний житель Красноярського краю, якого засудили до 4 років за статтею про замах на диверсію. За версією слідства, у березні 2024 року юнак разом із другом, який не досяг віку кримінальної відповідальності, безуспішно намагалися зламати релейну та акумуляторну шафи. Підпалити конструкції їм не вдалося.

Найсуворіший вирок отримав 16-річний Павло Хазов, якого засудили до 9 років ув’язнення у справі про підпал електровоза та стільникової вежі у Вологодській області. 17-річного Космоса Неволайнена, якого звинувачували лише у справі про підпал електропоїзда, засудили до 6 років.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що кількість кримінальних справ проти підлітків за статтями, пов’язаними з війною проти України – насамперед про диверсії, тероризм і сприяння терористичній діяльності – поступово зростатиме. І пов’язано це не з масовою кампанією саме проти підлітків, а з системною та цілеспрямованою репресивною політикою, у якій неповнолітні стають особливо зручною мішенню.

«Причина цього не лише в реальних діях підлітків, а й у тому, як держава вибудовує систему «профілактики» та контролю. Підлітки стали вразливою категорією: їх легше залучити, легше залякати й легше показати як загрозу. На цьому тлі вони дедалі частіше стають фігурантами справ, особливо коли йдеться не про політичні погляди, а про дії – наприклад, підпали, підписки на телеграм-канали. У багатьох випадках ці дії вчиняються не з ідеологічних мотивів, а під впливом шахраїв або провокаторів, що, втім, не заважає слідству висувати тяжкі обвинувачення», – каже адвокатеса.

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

«Зручна мішень». Як у Росії судять дітей за диверсії, теракти та держзраду

Від початку російсько-української війни в Росії дедалі більше дітей судять за тяжкими статтями: диверсія, теракт, державна зрада, виправдання тероризму. Лише за перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та у диверсії, підрахували журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии» .

Судити дитину в Росії можна з 16 років і за будь-якою статтею Кримінального кодексу. Але якщо вона скоїла злочин середньої тяжкості або тяжкий, то кримінальна відповідальність настає раніше – з 14 років. Перелік таких злочинів великий – 32 статті, від крадіжки та викрадення автомобіля до теракту та державної зради.

За даними статистики Верховного суду, підліткова злочинність у Росії щороку зменшується – за останні п’ять років кількість вироків дітям знизилася з майже 15 тисяч до 12 тисяч на рік.

Але є статті, за якими кількість засуджених дітей лише зростає, і всі вони пов’язані з репресіями в країні, що зростають. Це – державна зрада, шпигунство, диверсія, виправдання тероризму, теракт та ще чотири статті за так званими «терористичними злочинами».

Журналісти проєкту «Север.Реалии» проаналізували статистику у політичних справах щодо дітей і дійшли кількох висновків.

Диверсія

Одна з найбільш широко застосовуваних статей – це «диверсія».

До війни вироків за цією статтею підліткам не виносили, у 2022 році засуджених за нею теж ще не було, у 2023 році у справі про диверсію був засуджений один підліток (хто саме – невідомо, дані суду не деталізовані), а у 2024 році – вже 13 дітей. Судячи зі статистики Верховного суду, з 2022 року кожен четвертий засуджений за диверсію в Росії – це підліток 16–17 років (за цією статтею притягують лише з 16 років).

Більшість вироків підліткам виносять за диверсії на залізниці. Типовий сюжет кримінальної справи виглядає так: із підлітком у месенджері зв’язується невідома особа та пропонує виконати завдання за винагороду, наприклад, підпалити якийсь об’єкт інфраструктури. Дитина, виконуючи інструкції, купує легкозаймисту рідину, підпалює обладнання, її затримують. Часто неповнолітній не встигає виконати завдання, але все одно стає фігурантом кримінальної справи – про замах на диверсію.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна пояснює зростання кількості вироків підліткам за диверсію кількома причинами. Після початку російсько-української війни російська влада розширила трактування самого поняття «диверсія». Ним вважають не лише серйозні підривні дії, а й підпали релейних шаф, веж та інших об’єктів інфраструктури.

Друга причина – те, що до участі в «рейковій війні» залучають саме підлітків, причому з різною мотивацією: частина з них діяла через переконання, частина – за вказівками з телеграм-каналів.

Валерія Вєтошкіна зазначає, що зростання кількості вироків підліткам за диверсію – це показова тактика влади та політизація правосуддя.

«Влада використовує такі кримінальні справи як засіб залякування, щоб придушити протест і продемонструвати боротьбу з «диверсіями». Навіть у справах без тяжких наслідків суди сприймають підлітків як «загрозу безпеці» та карають максимально суворо», – підкреслює адвокатеса.

Правозахисники вважають, що частина кримінальних справ про диверсії проти підлітків – це провокації спецслужб. Точних даних про масштаби таких випадків немає, адже ні слідство, ні суд не враховують провокацію як підставу для закриття справи.

«Більшість справ про диверсії розглядають у закритому режимі, без доступу до матеріалів і без громадського контролю. Тому оцінити, яку частку у статистиці становлять спровоковані злочини, неможливо. Втім, ознаки штучного втягнення в такі справи трапляються дедалі частіше, особливо у випадках, коли в підлітків не було чіткої мотивації, самостійного плану чи реальної шкоди», – пояснює Валерія Вєтошкіна.

Пропагандистські ЗМІ, розповідаючи про «підліткові» диверсії, майже завжди згадують про «український слід» і стверджують, що з дітьми зв’язувалися або українські спецслужби, або анонімні куратори, які діяли від їхнього імені.

За словами адвокатеси Валерії Вєтошкіної, незалежні правозахисні організації та ЗМІ не виключають, що в окремих випадках підлітки справді могли вступати в контакт із проукраїнськими активістами. Водночас, підкреслюють вони, такі випадки поодинокі та не підтверджують існування системної кампанії вербування неповнолітніх з боку України.

«Також існує версія, що підлітки стають жертвами звичайних шахраїв, які використовують ідеологічну риторику або обіцянку винагороди, щоб втягнути неповнолітніх у дії, що кваліфікуються як диверсія. Але, якщо чесно, мені важко відповісти на це запитання, адже я до кінця не розумію, у чому в таких випадках полягає заробіток шахраїв», – каже адвокатеса.

Державна зрада

2023 рік став першим роком в історії Росії, коли за державну зраду засудили людину, яка не досягла повноліття. Вирок Кевіну Ліку винесли 30 грудня 2023 року, він набув чинності пізніше, тож потрапив до статистики Верховного суду за 2024 рік.

Кевін Лік – громадянин Росії та Німеччини. У 2017 році він переїхав із мамою з Німеччини до Майкопа. Перемагав в олімпіадах з німецької мови та в «Євразійській лінгвістичній олімпіаді», а також здобував призові місця в олімпіадах з історії. У 2019 році в нього стався конфлікт із керівництвом школи: Кевін повісив портрет політика Олексія Навального замість портрета Володимира Путіна. «Одна вчителька сказала: у сталінські часи тебе б розстріляли», – цитував Лік.

Кевін Лік після звільнення

У вересні 2022 року 17-річний Кевін разом із матір’ю вирішили повернутися з Росії до Німеччини. Мати пішла до військкомату знімати сина з обліку, і її заарештували на 10 діб – нібито за нецензурну лайку. Десятикласник залишився сам. Згодом маму відпустили, і родина вирішила, що неприємності позаду та можна їхати до Німеччини. У лютому 2023 року вони їхали до Адлера, щоб звідти вилетіти за кордон, але Кевіна затримали й відвезли назад до Майкопа. Його звинуватили в державній зраді.

За версією слідства, він фотографував зі свого вікна військову частину, щоб потім передати знімки українській стороні. У грудні 2023 року Ліка засудили до 4 років колонії. У серпні 2024 року Кевін Лік став одним із 16 іноземних громадян та політичних в’язнів, яких Росія видала в обмін на засуджених за кордоном шпигунів і агентів.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що логіка слідства у справі Кевіна Ліка виглядає вкрай сумнівною та політично вмотивованою.

«По-перше, зйомка військової техніки чи інфраструктури з відкритого джерела (що є ключовим), тим більше з власного житла, сама по собі не є злочином, якщо відсутня доведена мета завдання шкоди безпеці Росії. По-друге, справа Кевіна Ліка вписується в тенденцію розширеного тлумачення поняття «державна зрада», – каже вона.

Порушити кримінальну справу проти громадянина Німеччини російська влада могла з кількох причин, зазначає адвокатеса: «заради статистики» та «для обміну».

«Версія про справу «заради статистики» добре вписується в логіку останніх років, коли ФСБ і Слідчий комітет демонструють різке зростання кількості справ про держзраду та шпигунство. Після початку війни проти України ці статті почали застосовувати значно ширше. Підліток, який фотографує з вікна військову техніку, – це зручна мішень. Визнання провини, швидкий закритий розгляд, реальний, але пом’якшений строк – усе це може дати органам ще одну «успішно розкриту справу» в статистику ФСБ, яка демонструє боротьбу зі «шпигунською активністю», – каже Валерія Вєтошкіна.

Водночас Росія регулярно використовує справи про «іноземних шпигунів», щоб обмінювати їх на своїх агентів.

«Німеччина – важливий для Москви партнер у питаннях обміну: у 2022–2023 роках уже обговорювалися обміни громадян, і в Німеччині дійсно були затримані росіяни, обвинувачені у шпигунстві (зокрема на користь ФСБ чи ГРУ). Підлітковий вік Ліка може зменшувати його цінність як обмінної фігури, але факт іноземного громадянства робить його потенційним об’єктом переговорів, особливо якщо в майбутньому знадобиться «симетрична відповідь», – каже адвокатеса.

Справа Ліка – не остання в Росії, де підлітка засудили до реального терміну за державну зраду. У 2024 році були винесені три вироки, а станом на червень 2025 року, за підрахунками «Север.Реалии», за цією статтею засудили щонайменше ще двох неповнолітніх. Про справу одного з них нічого не відомо – ані імені, ані суті обвинувачень, ані вироку. Другу справу розглянув в окупованому Донецьку створений Росією суд. За версією слідства, підліток зі свого мобільного телефону передавав СБУ відомості про дислокацію російських військових. Він отримав 6,5 років колонії.

Валерія Вєтошкіна вважає, що наразі очікувати різкого зростання кількості справ про держзраду проти підлітків не варто, але їхнє збільшення цілком можливе. Кількість справ про держзраду щодо людей усіх вікових груп у Росії значно зросла за роки війни. І якщо раніше цю статтю частіше інкримінували військовим та тим, хто має доступ до держтаємниці, то тепер її застосовують і до звичайних людей.

«Це створює ризик, що в умовах подальшої мілітаризації та пошуку внутрішніх ворогів підлітки також почнуть частіше потрапляти під цю статтю, особливо якщо вони мають іноземне громадянство, як у випадку з Ліком, або якщо вони вступають у контакт із представниками інших країн, навіть без ворожого умислу», – каже адвокатеса.

Журналісти проєкту «Север.Реалии» не знайшли жодного вироку за статтями про шпигунство та конфіденційне співробітництво щодо підлітків.

Теракти

Ще у 2021 році в статистиці Верховного суду не було жодного підлітка, засудженого за теракт. У 2022 році вироки отримали вже шестеро осіб. За рік на лаві підсудних був один, а у 2024-му – вісім.

Одну з найвідоміших справ про підготовку теракту порушили проти петербурзького школяра Єгора Балазейкіна. 16-річному підлітку інкримінували замах на підпал двох військкоматів. За версією слідства, 12 лютого 2023 року він намагався кинути пляшки із запальною сумішшю в будівлю військкомату біля станції метро «Новочеркаська» в Санкт-Петербурзі, а 28 лютого Балазейкін приїхав до Кіровська і був затриманий після того, як кинув «коктейль Молотова» в будівлю місцевого військкомату. Будівля при цьому не загорілася, ніхто не постраждав.

Балазейкін на першому ж допиті визнав свою провину – пляшки у будівлі кидав, але вбивати нікого не хотів. Його заарештували. Спочатку дії Єгора Балазейкіна розглядали як спроби пошкодження чи знищення майна або хуліганство, але згодом справу перекваліфікували на «тероризм». Балазейкін повідомляв, що співробітники ФСБ, які приходили до нього в СІЗО, погрожували побити його, зґвалтувати або відправити до психіатричної лікарні. В ув’язненні у школяра розвинувся фіброз печінки на тлі аутоімунного гепатиту. У листопаді 2023 року 16-річного школяра Єгора Балазейкіна засудили до шести років виховної колонії. Його батьки неодноразово заявляли, що Балазейкіну не надають медичну допомогу в колонії. Лише до грудня 2024 року їм вдалося домогтися встановлення інвалідності для сина.

Вже з 2022 року справи про підпали військкоматів і адміністративних будівель російські силовики кваліфікують як теракт, а не як пошкодження чужого майна. Це зручний інструмент залякування, особливо в молодіжному середовищі, каже адвокатеса Валерія Вєтошкіна. Ця стаття передбачає тривалі терміни ув’язнення, часто від 10 років і більше, і дозволяє надовго поміщати обвинувачених до СІЗО, обмежувати контакти із зовнішнім світом і тримати справу в закритому режимі.

«Підпал військкоматів став у публічній риториці символом антивоєнного протесту, і держава прагне жорстко припиняти будь-які подібні дії, щоб придушити поширення цієї форми спротиву. Саме тому, незважаючи на відсутність потерпілих і часто незначну шкоду майну, такі справи розглядаються як загроза національній безпеці, а не як звичайні кримінальні правопорушення», – каже адвокатеса.

У справах про підпали політичний підтекст зустрічається значно частіше, ніж у справах про диверсії. Підлітки частіше діють з ідеологічних та антивоєнних мотивів – із почуття протесту або солідарності з тими, хто постраждав від мобілізації. Такі дії мають символічний характер: військкомат сприймається як відправна точка участі у війні, тому напад на нього – це свідомий жест спротиву.

За іншими терористичними статтями статистика теж лише зростала – найбільше за статтею про виправдання тероризму. У 2021 році за нею засудили дев’ять підлітків, у перший рік війни – 12, у 2023 році – 14 підлітків, а у 2024 році кількість засуджених неповнолітніх зросла в півтора раза – до 23 осіб. Переважна більшість цих «злочинів» здійснювалася в інтернеті, тобто діти отримали судимість за слова.

У Кримінальному кодексі є ще чотири статті, за якими карають за сприяння тероризму: це проходження навчання, створення терористичної організації, організація діяльності терористичної організації та сприяння терористичній діяльності.

Пік кількості вироків, винесених підліткам за цими статтями, був у 2023 році – тоді засудили 20 неповнолітніх. У 2024 році кількість вироків скоротилася удвічі – до 10 за рік, але ця цифра все одно була вищою, ніж у довоєнному 2021 році (4 особи) та воєнному 2022-му (8 осіб).

«Це результат агресивної каральної політики, спрямованої на профілактику і придушення навіть потенційної загрози з боку молоді, часто на основі слабких або спірних доказів. Зниження кількості вироків у 2024 році можна пояснити як частковим насиченням цієї хвилі, так і тим, що підлітки стали обережнішими, а репресії переключилися на інші категорії. Тим не менш, навіть 10 вироків на рік – це значно більше за довоєнний рівень, що свідчить про продовження сприйняття підлітків як можливої загрози в політичній логіці російської держави», – пояснила Валерія Вєтошкіна.

«Фейки» та «дискредитація»

Статистика показує, що не всі політично мотивовані зараз статті Кримінального кодексу застосовують до підлітків. За даними Верховного суду, у Росії жодного разу не судили дітей за статтями про «фейки» та «дискредитацію» армії.

Це пояснюється тим, що статті про «фейки» і «дискредитацію» – це цензура для дорослих, зазначає адвокатеса Вєтошкіна. Вони були запроваджені, щоб не могли висловлюватися люди, у яких є аудиторія: журналісти, активісти, опозиціонери, педагоги, священники.

Дітей російська держава сприймає як менш небезпечних – у них немає авторитету і платформи, яка могла б «дестабілізувати ситуацію».

Читайте також: Історії дітей, яких убила Росія

«Переслідування підлітка за пост чи сторіз виглядало б дріб’язковим, абсурдним і слабким – і швидше викликало б співчуття, аніж страх. Натомість у справах про диверсії, тероризм і державну зраду підлітків розглядають як небезпечних фізичних виконавців: тих, хто може щось підпалити, передати, зіпсувати, вступити в контакт із «ворогом» і діяти не словами, а руками. Це вже не боротьба з інакомисленням, а нібито боротьба із загрозою безпеці – і в цій логіці неповнолітній цілком може бути «ворогом», особливо якщо діє самотужки, за наводкою чи в анонімних мережах», – каже вона.

Система «профілактики»

За перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та диверсії, підрахували «Север.Реалии». Це число може бути більшим, оскільки в деяких публікаціях ЗМІ та силовиків повідомлялося про затримання «групи підлітків» без уточнення конкретної цифри. 31 неповнолітнього відправили до СІЗО, щодо інших міра запобіжного заходу або невідома, або повідомлялося лише про затримання.

Найпоширеніші статті, за якими звинувачували підлітків у 2025 році, – це теракт і замах на нього або диверсія на залізниці. Обвинуваченим – від 13 до 17 років. Часто вони ставали жертвами шахраїв, які зв’язувалися з ними в месенджерах і, погрожуючи ФСБ або обіцяючи гроші, змушували виконувати вказівки.

У 2025 році вироки винесли щонайменше 15 підліткам, їхні справи були порушені та розслідувалися ще у 2023–2024 роках. Серед вироків – два за держзраду, решта – за статтями про теракт, диверсії, сприяння терористичній діяльності та проходження навчання тероризму.

У середньому підліткам призначали терміни у 6–6,5 років позбавлення волі. Найменший термін отримав 17-річний житель Красноярського краю, якого засудили до 4 років за статтею про замах на диверсію. За версією слідства, у березні 2024 року юнак разом із другом, який не досяг віку кримінальної відповідальності, безуспішно намагалися зламати релейну та акумуляторну шафи. Підпалити конструкції їм не вдалося.

Найсуворіший вирок отримав 16-річний Павло Хазов, якого засудили до 9 років ув’язнення у справі про підпал електровоза та стільникової вежі у Вологодській області. 17-річного Космоса Неволайнена, якого звинувачували лише у справі про підпал електропоїзда, засудили до 6 років.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що кількість кримінальних справ проти підлітків за статтями, пов’язаними з війною проти України – насамперед про диверсії, тероризм і сприяння терористичній діяльності – поступово зростатиме. І пов’язано це не з масовою кампанією саме проти підлітків, а з системною та цілеспрямованою репресивною політикою, у якій неповнолітні стають особливо зручною мішенню.

«Причина цього не лише в реальних діях підлітків, а й у тому, як держава вибудовує систему «профілактики» та контролю. Підлітки стали вразливою категорією: їх легше залучити, легше залякати й легше показати як загрозу. На цьому тлі вони дедалі частіше стають фігурантами справ, особливо коли йдеться не про політичні погляди, а про дії – наприклад, підпали, підписки на телеграм-канали. У багатьох випадках ці дії вчиняються не з ідеологічних мотивів, а під впливом шахраїв або провокаторів, що, втім, не заважає слідству висувати тяжкі обвинувачення», – каже адвокатеса.

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

«Зручна мішень». Як у Росії судять дітей за диверсії, теракти та держзраду

Від початку російсько-української війни в Росії дедалі більше дітей судять за тяжкими статтями: диверсія, теракт, державна зрада, виправдання тероризму. Лише за перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та у диверсії, підрахували журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии».

Судити дитину в Росії можна з 16 років і за будь-якою статтею Кримінального кодексу. Але якщо вона скоїла злочин середньої тяжкості або тяжкий, то кримінальна відповідальність настає раніше – з 14 років. Перелік таких злочинів великий – 32 статті, від крадіжки та викрадення автомобіля до теракту та державної зради.

За даними статистики Верховного суду, підліткова злочинність у Росії щороку зменшується – за останні п’ять років кількість вироків дітям знизилася з майже 15 тисяч до 12 тисяч на рік.

Але є статті, за якими кількість засуджених дітей лише зростає, і всі вони пов’язані з репресіями в країні, що зростають. Це – державна зрада, шпигунство, диверсія, виправдання тероризму, теракт та ще чотири статті за так званими «терористичними злочинами».

Журналісти проєкту «Север.Реалии» проаналізували статистику у політичних справах щодо дітей і дійшли кількох висновків.

Диверсія

Одна з найбільш широко застосовуваних статей – це «диверсія».

До війни вироків за цією статтею підліткам не виносили, у 2022 році засуджених за нею теж ще не було, у 2023 році у справі про диверсію був засуджений один підліток (хто саме – невідомо, дані суду не деталізовані), а у 2024 році – вже 13 дітей. Судячи зі статистики Верховного суду, з 2022 року кожен четвертий засуджений за диверсію в Росії – це підліток 16–17 років (за цією статтею притягують лише з 16 років).

Більшість вироків підліткам виносять за диверсії на залізниці. Типовий сюжет кримінальної справи виглядає так: із підлітком у месенджері зв’язується невідома особа та пропонує виконати завдання за винагороду, наприклад, підпалити якийсь об’єкт інфраструктури. Дитина, виконуючи інструкції, купує легкозаймисту рідину, підпалює обладнання, її затримують. Часто неповнолітній не встигає виконати завдання, але все одно стає фігурантом кримінальної справи – про замах на диверсію.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна пояснює зростання кількості вироків підліткам за диверсію кількома причинами. Після початку російсько-української війни російська влада розширила трактування самого поняття «диверсія». Ним вважають не лише серйозні підривні дії, а й підпали релейних шаф, веж та інших об’єктів інфраструктури.

Друга причина – те, що до участі в «рейковій війні» залучають саме підлітків, причому з різною мотивацією: частина з них діяла через переконання, частина – за вказівками з телеграм-каналів.

Валерія Вєтошкіна зазначає, що зростання кількості вироків підліткам за диверсію – це показова тактика влади та політизація правосуддя.

«Влада використовує такі кримінальні справи як засіб залякування, щоб придушити протест і продемонструвати боротьбу з «диверсіями». Навіть у справах без тяжких наслідків суди сприймають підлітків як «загрозу безпеці» та карають максимально суворо», – підкреслює адвокатеса.

Правозахисники вважають, що частина кримінальних справ про диверсії проти підлітків – це провокації спецслужб. Точних даних про масштаби таких випадків немає, адже ні слідство, ні суд не враховують провокацію як підставу для закриття справи.

«Більшість справ про диверсії розглядають у закритому режимі, без доступу до матеріалів і без громадського контролю. Тому оцінити, яку частку у статистиці становлять спровоковані злочини, неможливо. Втім, ознаки штучного втягнення в такі справи трапляються дедалі частіше, особливо у випадках, коли в підлітків не було чіткої мотивації, самостійного плану чи реальної шкоди», – пояснює Валерія Вєтошкіна.

Пропагандистські ЗМІ, розповідаючи про «підліткові» диверсії, майже завжди згадують про «український слід» і стверджують, що з дітьми зв’язувалися або українські спецслужби, або анонімні куратори, які діяли від їхнього імені.

За словами адвокатеси Валерії Вєтошкіної, незалежні правозахисні організації та ЗМІ не виключають, що в окремих випадках підлітки справді могли вступати в контакт із проукраїнськими активістами. Водночас, підкреслюють вони, такі випадки поодинокі та не підтверджують існування системної кампанії вербування неповнолітніх з боку України.

«Також існує версія, що підлітки стають жертвами звичайних шахраїв, які використовують ідеологічну риторику або обіцянку винагороди, щоб втягнути неповнолітніх у дії, що кваліфікуються як диверсія. Але, якщо чесно, мені важко відповісти на це запитання, адже я до кінця не розумію, у чому в таких випадках полягає заробіток шахраїв», – каже адвокатеса.

Державна зрада

2023 рік став першим роком в історії Росії, коли за державну зраду засудили людину, яка не досягла повноліття. Вирок Кевіну Ліку винесли 30 грудня 2023 року, він набув чинності пізніше, тож потрапив до статистики Верховного суду за 2024 рік.

Кевін Лік – громадянин Росії та Німеччини. У 2017 році він переїхав із мамою з Німеччини до Майкопа. Перемагав в олімпіадах з німецької мови та в «Євразійській лінгвістичній олімпіаді», а також здобував призові місця в олімпіадах з історії. У 2019 році в нього стався конфлікт із керівництвом школи: Кевін повісив портрет політика Олексія Навального замість портрета Володимира Путіна. «Одна вчителька сказала: у сталінські часи тебе б розстріляли», – цитував Лік.

Кевін Лік після звільнення

У вересні 2022 року 17-річний Кевін разом із матір’ю вирішили повернутися з Росії до Німеччини. Мати пішла до військкомату знімати сина з обліку, і її заарештували на 10 діб – нібито за нецензурну лайку. Десятикласник залишився сам. Згодом маму відпустили, і родина вирішила, що неприємності позаду та можна їхати до Німеччини. У лютому 2023 року вони їхали до Адлера, щоб звідти вилетіти за кордон, але Кевіна затримали й відвезли назад до Майкопа. Його звинуватили в державній зраді.

За версією слідства, він фотографував зі свого вікна військову частину, щоб потім передати знімки українській стороні. У грудні 2023 року Ліка засудили до 4 років колонії. У серпні 2024 року Кевін Лік став одним із 16 іноземних громадян та політичних в’язнів, яких Росія видала в обмін на засуджених за кордоном шпигунів і агентів.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що логіка слідства у справі Кевіна Ліка виглядає вкрай сумнівною та політично вмотивованою.

«По-перше, зйомка військової техніки чи інфраструктури з відкритого джерела (що є ключовим), тим більше з власного житла, сама по собі не є злочином, якщо відсутня доведена мета завдання шкоди безпеці Росії. По-друге, справа Кевіна Ліка вписується в тенденцію розширеного тлумачення поняття «державна зрада», – каже вона.

Порушити кримінальну справу проти громадянина Німеччини російська влада могла з кількох причин, зазначає адвокатеса: «заради статистики» та «для обміну».

«Версія про справу «заради статистики» добре вписується в логіку останніх років, коли ФСБ і Слідчий комітет демонструють різке зростання кількості справ про держзраду та шпигунство. Після початку війни проти України ці статті почали застосовувати значно ширше. Підліток, який фотографує з вікна військову техніку, – це зручна мішень. Визнання провини, швидкий закритий розгляд, реальний, але пом’якшений строк – усе це може дати органам ще одну «успішно розкриту справу» в статистику ФСБ, яка демонструє боротьбу зі «шпигунською активністю», – каже Валерія Вєтошкіна.

Водночас Росія регулярно використовує справи про «іноземних шпигунів», щоб обмінювати їх на своїх агентів.

«Німеччина – важливий для Москви партнер у питаннях обміну: у 2022–2023 роках уже обговорювалися обміни громадян, і в Німеччині дійсно були затримані росіяни, обвинувачені у шпигунстві (зокрема на користь ФСБ чи ГРУ). Підлітковий вік Ліка може зменшувати його цінність як обмінної фігури, але факт іноземного громадянства робить його потенційним об’єктом переговорів, особливо якщо в майбутньому знадобиться «симетрична відповідь», – каже адвокатеса.

Справа Ліка – не остання в Росії, де підлітка засудили до реального терміну за державну зраду. У 2024 році були винесені три вироки, а станом на червень 2025 року, за підрахунками «Север.Реалии», за цією статтею засудили щонайменше ще двох неповнолітніх. Про справу одного з них нічого не відомо – ані імені, ані суті обвинувачень, ані вироку. Другу справу розглянув в окупованому Донецьку створений Росією суд. За версією слідства, підліток зі свого мобільного телефону передавав СБУ відомості про дислокацію російських військових. Він отримав 6,5 років колонії.

Валерія Вєтошкіна вважає, що наразі очікувати різкого зростання кількості справ про держзраду проти підлітків не варто, але їхнє збільшення цілком можливе. Кількість справ про держзраду щодо людей усіх вікових груп у Росії значно зросла за роки війни. І якщо раніше цю статтю частіше інкримінували військовим та тим, хто має доступ до держтаємниці, то тепер її застосовують і до звичайних людей.

«Це створює ризик, що в умовах подальшої мілітаризації та пошуку внутрішніх ворогів підлітки також почнуть частіше потрапляти під цю статтю, особливо якщо вони мають іноземне громадянство, як у випадку з Ліком, або якщо вони вступають у контакт із представниками інших країн, навіть без ворожого умислу», – каже адвокатеса.

Журналісти проєкту «Север.Реалии» не знайшли жодного вироку за статтями про шпигунство та конфіденційне співробітництво щодо підлітків.

Теракти

Ще у 2021 році в статистиці Верховного суду не було жодного підлітка, засудженого за теракт. У 2022 році вироки отримали вже шестеро осіб. За рік на лаві підсудних був один, а у 2024-му – вісім.

Одну з найвідоміших справ про підготовку теракту порушили проти петербурзького школяра Єгора Балазейкіна. 16-річному підлітку інкримінували замах на підпал двох військкоматів. За версією слідства, 12 лютого 2023 року він намагався кинути пляшки із запальною сумішшю в будівлю військкомату біля станції метро «Новочеркаська» в Санкт-Петербурзі, а 28 лютого Балазейкін приїхав до Кіровська і був затриманий після того, як кинув «коктейль Молотова» в будівлю місцевого військкомату. Будівля при цьому не загорілася, ніхто не постраждав.

Балазейкін на першому ж допиті визнав свою провину – пляшки у будівлі кидав, але вбивати нікого не хотів. Його заарештували. Спочатку дії Єгора Балазейкіна розглядали як спроби пошкодження чи знищення майна або хуліганство, але згодом справу перекваліфікували на «тероризм». Балазейкін повідомляв, що співробітники ФСБ, які приходили до нього в СІЗО, погрожували побити його, зґвалтувати або відправити до психіатричної лікарні. В ув’язненні у школяра розвинувся фіброз печінки на тлі аутоімунного гепатиту. У листопаді 2023 року 16-річного школяра Єгора Балазейкіна засудили до шести років виховної колонії. Його батьки неодноразово заявляли, що Балазейкіну не надають медичну допомогу в колонії. Лише до грудня 2024 року їм вдалося домогтися встановлення інвалідності для сина.

Вже з 2022 року справи про підпали військкоматів і адміністративних будівель російські силовики кваліфікують як теракт, а не як пошкодження чужого майна. Це зручний інструмент залякування, особливо в молодіжному середовищі, каже адвокатеса Валерія Вєтошкіна. Ця стаття передбачає тривалі терміни ув’язнення, часто від 10 років і більше, і дозволяє надовго поміщати обвинувачених до СІЗО, обмежувати контакти із зовнішнім світом і тримати справу в закритому режимі.

«Підпал військкоматів став у публічній риториці символом антивоєнного протесту, і держава прагне жорстко припиняти будь-які подібні дії, щоб придушити поширення цієї форми спротиву. Саме тому, незважаючи на відсутність потерпілих і часто незначну шкоду майну, такі справи розглядаються як загроза національній безпеці, а не як звичайні кримінальні правопорушення», – каже адвокатеса.

У справах про підпали політичний підтекст зустрічається значно частіше, ніж у справах про диверсії. Підлітки частіше діють з ідеологічних та антивоєнних мотивів – із почуття протесту або солідарності з тими, хто постраждав від мобілізації. Такі дії мають символічний характер: військкомат сприймається як відправна точка участі у війні, тому напад на нього – це свідомий жест спротиву.

За іншими терористичними статтями статистика теж лише зростала – найбільше за статтею про виправдання тероризму. У 2021 році за нею засудили дев’ять підлітків, у перший рік війни – 12, у 2023 році – 14 підлітків, а у 2024 році кількість засуджених неповнолітніх зросла в півтора раза – до 23 осіб. Переважна більшість цих «злочинів» здійснювалася в інтернеті, тобто діти отримали судимість за слова.

У Кримінальному кодексі є ще чотири статті, за якими карають за сприяння тероризму: це проходження навчання, створення терористичної організації, організація діяльності терористичної організації та сприяння терористичній діяльності.

Пік кількості вироків, винесених підліткам за цими статтями, був у 2023 році – тоді засудили 20 неповнолітніх. У 2024 році кількість вироків скоротилася удвічі – до 10 за рік, але ця цифра все одно була вищою, ніж у довоєнному 2021 році (4 особи) та воєнному 2022-му (8 осіб).

«Це результат агресивної каральної політики, спрямованої на профілактику і придушення навіть потенційної загрози з боку молоді, часто на основі слабких або спірних доказів. Зниження кількості вироків у 2024 році можна пояснити як частковим насиченням цієї хвилі, так і тим, що підлітки стали обережнішими, а репресії переключилися на інші категорії. Тим не менш, навіть 10 вироків на рік – це значно більше за довоєнний рівень, що свідчить про продовження сприйняття підлітків як можливої загрози в політичній логіці російської держави», – пояснила Валерія Вєтошкіна.

«Фейки» та «дискредитація»

Статистика показує, що не всі політично мотивовані зараз статті Кримінального кодексу застосовують до підлітків. За даними Верховного суду, у Росії жодного разу не судили дітей за статтями про «фейки» та «дискредитацію» армії.

Це пояснюється тим, що статті про «фейки» і «дискредитацію» – це цензура для дорослих, зазначає адвокатеса Вєтошкіна. Вони були запроваджені, щоб не могли висловлюватися люди, у яких є аудиторія: журналісти, активісти, опозиціонери, педагоги, священники.

Дітей російська держава сприймає як менш небезпечних – у них немає авторитету і платформи, яка могла б «дестабілізувати ситуацію».

Читайте також: Історії дітей, яких убила Росія

«Переслідування підлітка за пост чи сторіз виглядало б дріб’язковим, абсурдним і слабким – і швидше викликало б співчуття, аніж страх. Натомість у справах про диверсії, тероризм і державну зраду підлітків розглядають як небезпечних фізичних виконавців: тих, хто може щось підпалити, передати, зіпсувати, вступити в контакт із «ворогом» і діяти не словами, а руками. Це вже не боротьба з інакомисленням, а нібито боротьба із загрозою безпеці – і в цій логіці неповнолітній цілком може бути «ворогом», особливо якщо діє самотужки, за наводкою чи в анонімних мережах», – каже вона.

Система «профілактики»

За перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42-х підлітків, яких звинувачували за статтями терористичного спрямування та диверсії, підрахували «Север.Реалии». Це число може бути більшим, оскільки в деяких публікаціях ЗМІ та силовиків повідомлялося про затримання «групи підлітків» без уточнення конкретної цифри. 31 неповнолітнього відправили до СІЗО, щодо інших міра запобіжного заходу або невідома, або повідомлялося лише про затримання.

Найпоширеніші статті, за якими звинувачували підлітків у 2025 році, – це теракт і замах на нього або диверсія на залізниці. Обвинуваченим – від 13 до 17 років. Часто вони ставали жертвами шахраїв, які зв’язувалися з ними в месенджерах і, погрожуючи ФСБ або обіцяючи гроші, змушували виконувати вказівки.

У 2025 році вироки винесли щонайменше 15 підліткам, їхні справи були порушені та розслідувалися ще у 2023–2024 роках. Серед вироків – два за держзраду, решта – за статтями про теракт, диверсії, сприяння терористичній діяльності та проходження навчання тероризму.

У середньому підліткам призначали терміни у 6–6,5 років позбавлення волі. Найменший термін отримав 17-річний житель Красноярського краю, якого засудили до 4 років за статтею про замах на диверсію. За версією слідства, у березні 2024 року юнак разом із другом, який не досяг віку кримінальної відповідальності, безуспішно намагалися зламати релейну та акумуляторну шафи. Підпалити конструкції їм не вдалося.

Найсуворіший вирок отримав 16-річний Павло Хазов, якого засудили до 9 років ув’язнення у справі про підпал електровоза та стільникової вежі у Вологодській області. 17-річного Космоса Неволайнена, якого звинувачували лише у справі про підпал електропоїзда, засудили до 6 років.

Адвокатеса Валерія Вєтошкіна вважає, що кількість кримінальних справ проти підлітків за статтями, пов’язаними з війною проти України – насамперед про диверсії, тероризм і сприяння терористичній діяльності – поступово зростатиме. І пов’язано це не з масовою кампанією саме проти підлітків, а з системною та цілеспрямованою репресивною політикою, у якій неповнолітні стають особливо зручною мішенню.

«Причина цього не лише в реальних діях підлітків, а й у тому, як держава вибудовує систему «профілактики» та контролю. Підлітки стали вразливою категорією: їх легше залучити, легше залякати й легше показати як загрозу. На цьому тлі вони дедалі частіше стають фігурантами справ, особливо коли йдеться не про політичні погляди, а про дії – наприклад, підпали, підписки на телеграм-канали. У багатьох випадках ці дії вчиняються не з ідеологічних мотивів, а під впливом шахраїв або провокаторів, що, втім, не заважає слідству висувати тяжкі обвинувачення», – каже адвокатеса.