На Донеччині російській армії лише за кілька днів вдалося створити десятикилометровий виступ в українській обороні північніше Покровська і перерізати одну з трьох головних доріг, що з'єднують Покровськ, Добропілля і Краматорськ.
Як це сталося, чим це загрожує українській обороні і чи можуть російські сили розвинути наступ?
Російські Z-блогери та «воєнкори» заговорили про прорив фронту і падіння української оборони. Військові аналітики та українські військовослужбовці підтверджують серйозність російського просування, але відзначають, що говорити про вихід росіян у цьому районі на оперативний простір передчасно.
Якщо Росії вдасться розвинути успіх, то під загрозою можуть опинитися три великі міста на північному заході Донецької області: Дружківка, Слов'янськ і Краматорськ, які разом із Покровськом вважаються останніми великими оплотами української оборони в області.
«До контрольованої ситуації на Покровському напрямку дуже далеко, – пише заступник командира Третьої штурмової бригади Максим Жорін. – Зараз надзвичайно важливо зупинити просування ворога. Вони не повні дебіли і бачать, що є успіхи, тому будуть перекидати туди сили, щоб цей успіх розвинути. Можливі наслідки – це не тільки втрата Покровська, але й взяття під контроль решти Донецької області».
Коротка хронологія подій
8 серпня російська армія почала просування північніше Покровська в напрямку траси, що з’єднує Покровськ, Добропілля і Краматорськ, а також зробила спроби вийти безпосередньо до самого Добропілля, яке розташоване на захід від російського виступу (за повідомленнями російських "воєнкорів", їм це вдалося, але незалежні джерела не підтверджують цю інформацію).
Всього за кілька днів ЗС РФ вдалося створити вузький клин довжиною 10-15 кілометрів і зайти в села Золоте Коло та Кучерів Яр, де вони продовжили накопичувати сили для подальшого просування. Російські війська також змогли підійти до села Веселе і щільно наблизитися до Нововодяного і Петрівки, біля яких проходить траса на Краматорськ.
11 серпня OSINT-проєкт DeepState відзначив, що російські сили під час просування намагалися закріпитися і встановити власні позиції. Перед початком наступу російські війська взяли територію під контроль за допомогою дронів, після чого виявили слабкі місця в українській обороні для просування піхоти.
Незалежний аналітик Клемент Молін також зафіксував 1400 випадків застосування авіабомб російської армії на ділянці Покровськ–Костянтинівка у період з 11 липня по 11 серпня, зокрема в районі нового російського наступу.
DeepState також повідомляє, що саме в районі Золотого Колодця була побудована нова лінія складних фортифікацій з якісними інженерними загородженнями і добре обладнаними позиціями, «які противник спокійно обходить, а в подальшому займе і використає для своєї оборони». Як зазначили військовослужбовці в розмові з аналітиками проєкту, вибити російські сили з цих позицій буде практично неможливо.
Події викликали бурхливі дискусії у соцмережах.
Німецький журналіст Юліан Рьопке 12 серпня навіть написав, що в «найближчі години вирішиться доля 29% контрольованої Україною частини Донецької області».
І хоча ніяких критичних змін з моменту публікації Рьопке не сталося, про складність ситуації повідомляли й впливові українські блогери та військовослужбовці.
Колишній начальник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич звернувся до президента України Володимира Зеленського:
«Пане президенте, я щиро не знаю, що саме вам доповідають, але інформую: на лінії Покровськ – Костянтинівка без перебільшення повний капець. І цей капець наростає вже давно, погіршуючись з кожним днем», – написав він. – «Лінії бойового зіткнення як постійної лінії фактично не існує. Покровськ і Мирноград практично в оточенні, Костянтинівка – у напівоточенні. Противник просувається в напрямку Краматорська і Дружківки».
Про критичність ситуації написав волонтер Сергій Стерненко.
Спочатку ми «провалюємося» на рівні взводів. Потім рот. Потім настала черга батальйонівЧмут
Досить жорстко висловився і зазвичай стриманий у своїх оцінках голова фонду «Повернись живим»Тарас Чмут:
«Ситуація, що відбувається на Донбасі, є наслідком дій або бездіяльності, про які попереджали останні півтора року. Спочатку ми «провалюємося» на рівні взводів. Потім рот. Потім настала черга батальйонів. Коли дійде до бригад – ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже рік, і вийде в тил, на оперативний простір»
Про те, що у разі подальшого успішного просування та закріплення російської армії ЗС РФ справді можуть задіяти бронетехніку, пише і військовий аналітик Роб Лі:
Існує ризик того, що Росія може створити умови для ефективного використання бронетехніки на вузькому відтинкуРоб Лі
«Існує ризик того, що Росія може створити умови для ефективного використання бронетехніки на вузькому відтинку за допомогою тактики інфільтрації (проникнення малих піхотних груп в обхід українських оборонних позицій з метою накопичення і закріплення в тилу), концентрованого застосування авіабомб і локальної переваги в дронах, що може суттєво послабити або подавити українські групи БПЛА».
Водночас офіційні представники української армії були набагато стриманіші у своїх оцінках.
Так, за заявою представника оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро», російські війська не прорвали лінію фронту в напрямку Нововодяного: туди дійшли лише малі піхотні групи ЗС РФ, що не «є взяттям території під контроль».
...пробралася мала група росіян у кількості 5–10 осіб. Вони намагалися сховатися в одному підваліТрегубов
«За картами з відкритих джерел здається, що ось, «О боже, росіяни просунулися…» Але треба розуміти, що йдеться не про те, що вони взяли територію під контроль, а про те, що пробралася мала група росіян у кількості 5–10 осіб. Вони намагалися сховатися в одному підвалі», – сказав спікер ОСГВ «Дніпро» Віктор Трегубов.
Незалежний аналітик Ендрю Перпетуязакликає не називати просування моторизованих російських груп «проривом».
Із ним погоджуються аналітики з OSINT-проєкту Black Bird Group Джон Гелін і Еміль Кастегелмі.
«Ми все ще говоримо про проникнення, а не про прорив, оскільки оперативні наслідки наразі обмежені. Однак, якщо Росії вдасться його розширити й розвинути, ситуація може перерости в оперативний прорив», – пише Гелін.
«У ситуації є тривожні елементи, які можуть перерости в серйозну кризу, але на цьому етапі ми все ще не є свідками катастрофи і, за визначенням, це навіть не прорив», –погоджується Кастегелмі.
Україна завдає контрудару
Увечері 11 серпня стало відомо, що до району російського наступу перекинуто 92-гу бригаду ЗСУ з Харківського напрямку, а також 4-ту бригаду Національної гвардії України «Рубіж» із району Добропілля, тобто із заходу російського клину.
12 серпня з’явилася інформація, що на цей напрям також перекинули корпус «Азов» із Торецького напрямку. За іншими даними, йдеться не про цілий корпус, а лише про бригаду «Азов», яка розташувалася на лівому фланзі української оборони разом із підрозділом «Вовки Да Вінчі».
Правий фланг обороняють підрозділи КОРД (спецпідрозділи поліції), а також 82-га, 25-та і 93-тя бригади ЗСУ.
Військовий аналітик Майкл Кофман, який регулярно буває на лінії фронту в Україні, в розмові з Радіо Свобода не виключив, що в цей район можуть бути перекинуті ще кілька українських підрозділів з інших напрямків.
Відповідаючи на запитання, чи не створить це проблем на інших ділянках фронту, він зазначив, що наразі доступні Україні ресурси для зупинки російського просування тут можуть призвести до появи «дір» на інших напрямках, однак стабілізація ситуації навколо Золотого Колодязя залишається пріоритетом для українського командування.
У середу з’явилися повідомлення про перших полонених у районі російського виступу: зокрема, в полон потрапили бійці російської 132-ї мотострілецької бригади, яка складається із жителв окупованих територій Донецької області та мігрантів.
У ніч на 14 серпня корпус «Азов»оприлюднив заяву, в якій повідомив, що російські сили в районі виступу зазнають великих втрат. Згідно х повідомленням, за два дні боїв з «Азовом» російська армія могла втратити 151 військовослужбовця загиблими та 70 пораненими. Ще 8 осіб, потрапили в полон.
Вранці 14 серпня речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив, що ситуація на Добропільському напрямку «стабілізується».
Натомість радник голови угруповання «ДНР» Ігор Кимаковський, навпаки, говорить про розширення плацдарму.
На момент публікації підтвердити чи спростувати жодну з цих заяв неможливо.
Інфільтраційні групи замість ДРГ. Нова тактика російської армії
«Ми їх вбиваємо – вони знову їх посилають, але вже з іншого напрямку. Вбиваємо – знову з іншого. Щойно знаходять місце, де можна пройти – одразу туди направляють», – розповів Радіо Свобода боєць 36-ї бригади морської піхоти, що тримає оборону в районі Добропілля.
Про нову тактику російських військ пише також аналітик Ендрю Перпетуа. По суті, вона полягає у відправці «інфільтраційних груп» через «пористу» українську лінію оборони (яка фактично є не суцільною лінією, а окремими позиціями, що знаходяться на значній відстані одна від одної через загрозу атак дронів) з метою закріпитися в тилу, де вони поступово накопичуються і вступають у бій.
Майкл Кофман описує «пористі» українські позиції так:
«Лінія радше є ланцюгом постів, часто по 2–3 особи. Значна її частина — це «сіра зона» перекриття вогневих зон, що охоплюють як передній край, так і тил цих початкових позицій. Штурмові групи противника намагаються прорватися через ці позиції й продовжити просування».
«Беруть двох людей, одягнених у плащі, щоб приховати тепловий слід тіла. Їх веде дрон. Досягнувши позицій, вони отримують боєприпаси та їжу за допомогою дронів. Потім Росія висуває ще одну пару, потім ще й ще, щоб зосередити сили на чітко визначених точках. У деяких випадках, коли на позиції накопичується достатньо таких невеликих груп, вони відправляють туди більшу групу легкої піхоти», – пояснює тактику інфільтраційних груп Перпетуа.
Також нерідко трапляються випадки, коли російські військові намагаються прорватися в тил українських сил на мотоциклах або багі. Про те, що російські війська застосовують тактику «інфільтраційних груп», раніше повідомляв і DeepState.
Фортифікації більше не працюють?
У коментарі Financial Times Майкл Кофман назвав російський наступ у районі Золотого Колодязя не дивним, зважаючи на відсутність там «цілісних оборонних ліній».
Це, втім, може пояснюватися не стільки прорахунками українського командування (лінія укріплень там усе ж була збудована, але трохи вище – в районі Золотого Колодязя, де й зупинився російський наступ), скільки новими реаліями війни.
«Незважаючи на велику роботу, проведену для покращення українських укріплень, більшість позицій побудовані на відкритій місцевості й ніколи не будуть зайняті підрозділами. Вони легко піддаються атакам і знищенню. Україні не вистачає піхоти, щоб утримувати більшість із них», – писав Кофман наприкінці липня після чергового візиту на український фронт.
«Це не окопна війна. Це війна окремих бойових позицій, укріплених і добре замаскованих у лісових масивах, будівлях, підвалах або в густих лісах. Зайняття укріплень на відкритій місцевості солдати зазвичай вважають самогубством», – пояснював експерт.
З ним погоджується і український військовий аналітик, який пише в соцмережах під ніком Tatarigami_UA. Тому, вважає він, оцінювати ситуацію на полі бою лише за фортифікаціями сьогодні вже некоректно.
Що буде далі?
Аналітики розслідувальної групи Conflict Intelligence Team (CIT) не виключають, що Генштаб ЗС РФ спробує ввести додаткові резерви. У розмові з Радіо Свобода вони відзначили, що спочатку проникнення здійснювалося силами лише однієї мотострілецької бригади (імовірно, йдеться про 132-гу бригаду, бійці якої раніше потрапили в український полон у боях у цьому районі). Щоб скористатися ситуацією, таких сил недостатньо, кажуть аналітики. Вони не очікують подальшого заглиблення російських сил у районі наступу.
У CIT порівнюють ситуацію з російським наступом у Харківській області річної давності, коли ЗСУ перекинули значні (можливо, навіть надмірні) сили в район російського просування і стабілізували ситуацію протягом тижня.
«Сама ситуація погана, але не критична – щоб дійти до Слов’янсько-Краматорської агломерації все одно потрібно дуже багато сил і часу, найімовірніше, це не питання найближчих місяців. Але дії ЗСУ покажуть, наскільки вони здатні ліквідувати такі локальні вклинення – це важливо у контексті розуміння траєкторії війни», – зазначають у CIT.
- У Генеральному штабі ЗСУ 14 серпня заявили про знешкодження прориву груп російських військових у бік міста Добропілля на Донеччині, що загрожувало суттєво погіршити оборону українських позицій як у районі Покровська, так і поблизу Костянтинівки.
- На Покровському напрямку на Донеччині відбулася понад половина із загалом 67 боїв із початку доби 14 серпня.
Форум